Юлія ГУк (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. ПЛЯЖ У ВЕРЕСНІ
Дана (анонімно) ↓
В’ЯЧЕСЛАВ ГУК. Нові вірші. FRANZ KAFKA IS DEAD
Олена Швець (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. Норвезька письменниця HERBJØRG WASSMO.
Василь (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. Роман "Синдром дитячих спогадів", 2008.
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ - ОБКЛАДИНКА_ГУК_28_03_13_1
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ
В'ячеслав Гук ↓
НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ В БОЛГАРІЇ
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. САКИ. Поезія
Тетяна (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. САКИ. Поезія
В’ячеслав Гук. Зі збірки «Кримські елегії», 2013. ІГОРЕВІ ТРАЧУ Вельмишановний Друже В’ячеславе, прийміть найсердечніші вітання у Новому 2005-му році iз саксонського Ляйпцига, де я з початку року проходжу в місцевій університетській клініці курс лікування… /із листа / Ігор Трач, Leipzig, 07. 03. 2005 Сорочка ховає поштриканий сонцем хребет, як мідь, – запалає – у сутінках – ...
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013. ПОЛЮВАННЯ НА КРОЛИКІВ Ми з тобою тоді були у ще довоєнній Ризі, згодом я віз тебе на авто, долаючи вулиць кола, і відчував, сидячи біля тебе, які ж ми різні і надто самотні, хоча й не розлучаємося ніколи. Я дуже втомився, знишк, погодився, мав ангіну, моє тіло під сорочкою відгонило кислим потом, ...
В’ячеслав Гук МАЙДАН Я знаю гаразд, якою буває вкраїнська зима, коли виривається крик з крижаного потоку – із куль і вогню – й незглибима стає глибина очей, яких вбили, коли брость набиралася соку. Забути навідліг про ніжність і горло зірвати на хрип, герої у трунах лежать – з сивиною в волоссі, безстрашні сини України йшли смерті наздиб, зерно суходолів ржавіло ...
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013. *** Тане поле, як у пальцях розм’яклий віск, паротяг крізь гар зчиняє хурдигу й тиск, щоб наблизитись якнайшвидше туди, де прилипає до тіла сорочка лляна і риба шукає глибшого дна, марно благаючи у звірених снах води. Гумова кулька лине повільно вверх, де вечір південний над полем змерх – і ось-ось проллється вином ...
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські влегії», 2013. ENDE AUGUST, 2006 Ми ніколи не отримували від тебе листів, ти мовчав навіть тоді, коли хворіла Тесса, хоча я знаю, що ти завжди листуєшся зі своїми коханками і те, що їх безліч. Ти втратив розуміння слова – «спорідненість», і родина для тебе чужа, як дереву прищеплена гілка, сині очі твої ...
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013. НА СТАНЦІЇ Цеглові стіни міста. Мутні вікна. В їдальні станції – прозоро від тепла, і променя холодна соломинка просочується з вистиглого скла. Пашать теплом блискучі самовари, і сяє мідь, і пахне калачем. Над чашками – густа духмяна пара, і булькає окріп ясним ключем. Крізні колючі віти на ...
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013. FÖR LÄNGE SEDAN Пароплав губив курс на ріці. Та ріка текла поміж спадистих берегів, небо мовчки тримало тривогу гудка, небо цупко тримало над нами птахів. Я сидів на стільці на тлі білених стін, капелюха тримаючи в вільних руках, і подекуди фетр вже потерся на нім, – наче ранком зимовим – ...
