В'ячеслав Гук. Поезія

В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013.

ПОЛЮВАННЯ НА КРОЛИКІВ

Ми з тобою тоді були у ще довоєнній Ризі,

згодом я віз тебе на авто, долаючи вулиць кола,

і відчував, сидячи біля тебе, які ж ми різні

і надто самотні, хоча й не розлучаємося ніколи.

Я дуже втомився, знишк, погодився, мав ангіну,

моє тіло під сорочкою відгонило кислим потом,

знову відчував, що біля тебе повільно гину,

галасливі чайки бовваніли над мертвим портом.

В автомобілі без номерів була дивна така напруга,

я щось бурмотів про полювання на кроликів, про нестачу

у цьому світі любові, ти ж мала мене за друга,

а я в тобі жінку вельми звичайну бачив

і намагався позбутися враження, думав мало,

нарешті спромігся вранці вуса сьогодні збрити,

але у снах, як і в житті, ти мене знову перемагала

і, перемігши, не навчила мене любити.

Ми зупинилися в порту, де вантажили східне судно,

вогкий прапор хитався, як хвилі у вічних змінах,

простір пах морем, але було так холодно і безлюдно,

і мої руки лежали на кермі, як колись на твоїх колінах…