16 вересня 2016В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013

  М’ЯСОПЛАСТИКА FILIPPO TOMMASO MARINETTI Натискаю одну по одній кнопки – старого ліфта, ще вагаюся зупинити руку – мов на твоїм коліні, напшиканий пріллю запах розгойданого повітря – як цівка, що вихоплюється з чайника при кипінні. Напір синхронного плавання повз поверхи, – ще не увиразнений до решти, запроторений під одежу, – так набуває значення місто, увільнене і священне, за яким ...
 
13 вересня 2016В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013

  *** Дуже коротко про погоду, про музику Штрауса, про сонце ввечері, що тихо сідає за схилами, про краплю дощу, яка в долоні – зосталася, про троянду, що пагін найперший – пустила; про книгу – «Моє життя. Автобіографія», яка зворушливо написана – Голдою Меїр, про гімн, що зі смертю перейшов в епітафію, – про осінь, що пахне квітом, листям, землею; ...
 
10 вересня 2016В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримські елегії», 2013

    *** Серед двох рік, міст, берегів, Німеччин – бути й жити, – де радіо грає на повну силу, плетиво почуттів виразно окреслить речі, які набувають, – як кохання або могилу. Під сірим небом – тепло й тихо, як у вусі, ще треба в жилах поліпшити кровообіг, якими брів навпомацки Томас Бруссіґ, відчуваючи «Сонячної Алеї» болючий опік.   Час ...
 
27 червня 2016В'ячеслав Гук
категорії: блоґ-запис

В'ячеслав Гук. Нові вірші. Часопис "Соборність", 1-2, 2016, Ізраїль

В’ЯЧЕСЛАВ ГУК НОВІ ВІРШІ (часопис "Соборність", 1-2, 2016, Ізраїль) Як ляже трупом день На сонне лоно трав І вкриє чорний шовк Засмучені поля… Володимир Кобилянський, «Лебідь»   КРИМ   Обірваний спокій – ніби старе вітрило з вигорілої на сонці парусини, чоловік при кермі автомобіля бере трохи вгору, а потім навідліг, вбік, особливість землі – у збереженні пам’яті воєн, де горлу ...
 
3 травня 2016В'ячеслав Гук
категорії: новина

В'ячеслав Гук. ФОТОГРАФІЯ: MARLENE STREERUWITZ

ФОТОГРАФІЯ: MARLENE STREERUWITZ   Нирець у морі, як чайка, – швидко звикав до піни сірої води, а радіохвилі щоразу ловили непевне звучання музики або ж – тихий голос людини, а потім – усе западало й робилося вельми темне. Кров міняла свій склад, ішла жилою або ротом, повітря ж хлюпало в ніздрі безмежним літом, і зникало поступово – сонне поле за ...
 
28 квiтня 2016В'ячеслав Гук
категорії: новина

В'ячеслав Гук. Один день.

  ОДИН ДЕНЬ   Впиналися в чоло шипи тернові, час промайнув: так швидко-швидко збіг, промокло наскрізь полотно від крові, жах втамував внизу звірячий сміх.   Примружившись, вояк дивився вгору: у згустках крові – він не бачив німб, душа просилась в поле вечорове, душа співала призабутий гімн.   Так довго залишалися солдати, блискучий спис на відстані яснів, з чола шалений вітер ...

 
25 квiтня 2016В'ячеслав Гук
категорії: новина

В'ячеслав Гук. Фотокартка. Неллі Закс

      ФОТОКАРТКА. НЕЛЛІ ЗАКС   Час застигає на фото. Тому колодязів дена, глибини пам’ятають сухі цебра, як сосни – лет голубиний, голуби у синьому небі, облітаючи все довкілля, не мають втоми, тому що дужі, м’язисті крила несуть їх далі над портом, судноверф’ю, полем, куди лише сягає погляд, затиснутий видноколом, над штучним озерцем, утвореним із копальні, над площею Святого ...

previosСторінки: 1512345...131415next
← Ctrl         Ctrl →