Юлія ГУк (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. ПЛЯЖ У ВЕРЕСНІ
Дана (анонімно) ↓
В’ЯЧЕСЛАВ ГУК. Нові вірші. FRANZ KAFKA IS DEAD
Олена Швець (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. Норвезька письменниця HERBJØRG WASSMO.
Василь (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. Роман "Синдром дитячих спогадів", 2008.
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ - ОБКЛАДИНКА_ГУК_28_03_13_1
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ
В'ячеслав Гук ↓
НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ В БОЛГАРІЇ
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. САКИ. Поезія
Тетяна (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. САКИ. Поезія
В’ЯЧЕСЛАВ ГУК СМЕРТЬ РОБЕРТА ВАЛЬЗЕРА Зростається кістка – і мерхне у небі зоря, синім лезом ручай застрягає у спаленій глині, і стоншує вітер пісок, де все починає з нуля напружена цівка, що кориться рівно годині. Так губи сіріють од ранку, як попіл століть, бо там ще є кров, яка зможе й на шиї напнути артерії – жили, – там ...
В’ячеслав Гук Пам’яті Ігоря Римарука Брутальне тіло статуї вкрила суцільна ржа, ти згадуєш країну, що назавжди стала тобі чужа, як жінка, з якою ти був разом, а потім – її покинув, щоб подолати кров жил, зректись її шалу й плину. Життя твоє ткалося з розмов – і зі снів у старім купе, переквітлих полів за вікном не ...
В’ячеслав Гук. Кікапу вірші 2010 року Побрили Кікапу в останній раз, Помили Кікапу в останній раз! Волосся й крові повний таз… Георгій Іванов ** Відбиття сірого неба у ржаво-жовтій воді басейну узгоджує речі, давно завойовані і вилучені з ужитку: сачок для метеликів, корок, пробиту мовчанням вену, трава бинтує сильно поштрикану сонцем литку. Відчуваю, як ...
В’ячеслав Гук: відповідь панові Юрію Андруховичу Я теж кримчанин. Корінний. В жилах в моїх пращурів текла і кримськотатарська кров. Там народився і мешкав до віку Христа, лише два рази у дитинстві побувавши в материковій Україні, у родичів у Вінниці. Але це мені геть не завадило стати україномовним письменником. Абсолютно! Чи варта моя творчість того, щоб залишитися у віках, ...
В’ЯЧЕСЛАВ ГУК. ФАЛЬДБАККЕН Фальдбаккен природа людських взаємостосунків залишається за межею нашої уяви і розуміння це нагадує відкрите для загального огляду вишкварене випалене витравлене у кислоті тіло в анатомічній майстерні коли з-під тонкої шкіри видалили все зайве навіть ознаку зліпок голос розрізаної душі тогідь хтось із пасажирів імовірно помітив на мокрім від дощу вкритим ожеледдю пустельнім слизькім автобані за двадцять ...
В'ячеслав Гук Із нових віршів ** Шкарубка шкіра рук. Обхоплювати обмерзлий простір півночі стає важко, як обнюхати дике падло, вмерзле в кригу. Кригоруби – під льодом щезли, в чорній воді океану – надто мерхла північна фарба вихоплює з виру подій, що тут трапились, – найважливіше, увібравши голову в плечі, я щосили затис рушницю, вгорі – лише небо й небо ...
В’ячеслав Гук Пам'яті Сільвії Плат Прошито світлом осені кімнати, Як до сорочки ґудзика пришито, І ластівку вже важко відшукати В пустому полі, де зібрали жито. Але я відчуваю з кожним разом Твою присутність – хоч тебе й немає, І мокрі рушники душили газом На цій землі, яку назвали раєм. В високих вікнах – небо почепили, ...
