категорії: стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
*** Я добре пам’ятаю вечір шведський, сорочки нової комір, вітер, що гнав у безвість гурт чайок над хвилями, цупкий, поглянь, ця чорно-біла світлина була зроблена на поромі, що тихо долав відстань між берегами емігрантської ріки; і стиглим зерном рясний піт вибивався на завітренім лобі, надто уважний погляд супроводжував плин спіненої води, час минав непомітно, кров рвучко здійснювала кругообіг, ...
Із циклу «Лисиці» *** Коли зрікалися вічного незграбні тіні птахів – згасле вечірнє небо нагадувало про тлінність, чоловік лежав на споді старого човна, що плив повз дерева, які заступали зорі в німім молінні; сонна річка ще хлюпала хвилями перед сном та боліла змовкла в чагарнику пташина пісня, мерхлий простір наповнювався живим теплом – в тихій осінній воді ...
Із циклу «Церковний дворик» *** Він пам’ятав, як раптом обривалася нитка розмови, як покійний батько зганяв рябих кіз у велике стадо, як серпень закінчувався – багатий і повнокровний – і дозрілим плодом у нічному саду на землю падав; там густі чагарі зростали стіною поряд з потоком, а його крижана вода живила коріння дерев убогих, і голуб стежив за ...
Із циклу «Церковний дворик» *** На повний зріст зростала трава край рівчаків, на повну силу долав хлюпіт річки берегів нездоланну відстань, сонну тишу околій розривав пташки потужний покрик, що надривався і губився ниткою Аріадни в гіллі сухому, – по обіді молода жінка ходила на пустельну пристань – він відчував на собі її зажурених очей ніжний дотик; коли зустрічав ...

