21 червня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В'ЯЧЕСЛАВ ГУК. НІ КІНЦЯ НІ ПОЧАТКУ НЕ МАЄ ДОБА ВИНОГРОННА...

*** Ні кінця ні початку не має доба виногронна, халва духмяніла на білій тарілці учора, і зорі вмивала вода – вереснева, солона, і в берег вдарявся напівзатоплений човен.   Так солодко-солодко тут після жнив благодатних, неначе втамовуєш спрагу гірською водою, і небо ясніє над золотом ліз виноградних медяником житнім чи динею жовто-рудою.   Тут кожна піщинка нагадає собою минуле, і ...
 
18 червня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В'ЯЧЕСЛАВ ГУК, ВІРШ ЗА РОМАНОМ «ЦИДУЛИ ФАССБІНДЕРА»

18 червня 2018 В'ячеслав Гук 0   0   0         ЗА РОМАНОМ «ЦИДУЛИ ФАССБІНДЕРА» Я згадаю те місто, де мерзла німецька ріка, де під льодом тонким юрмилися зграї риб, де старий пароплав намагався зректися гудка, рухаючись до центру сільської місцевості, вглиб… Напередодні зими коротшали дні та рвалися сни, у кав’ярнях річкових – стояли порожні столи, ти ...

 
13 червня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук. «Ні урочистість од, ні цінність слова навіть…»

  *** Ні урочистість од, ні цінність слова навіть – не перетнуть межу, не перевершать грань любові і добра, що час у одах славить, духмяним соком грон зволоживши гортань. Не зробить помилки античний будівничий в складанні задуму, що визрів, наче плід, і полководець прагненням увічнить земну жагу любові і обид.   Час – це тяжка земля під гострим ралом, це ...

 
9 червня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, поезія, журнал «Дзвін», № 1, 2018

  *** Час, на жаль, не лікує ран – він узагалі не лікує, а просто бере і знищує усе, що скніло без любові, немов тепле насіння, що вранці проросло на пагорбах дальніх, де чорні зграї птахів над деревами зробилися вищими, але так бракує ознак, за якими можна нарешті це визначити, як балона   повітряного ємність, як шанець із дощовою водою ...

 
10 травня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, журнал «Київ», №3-4, 2018

*** Він іде до вікна, щоби подивитися на старі дерева, туди, униз, де бруківка гаряча з нетерпінням чекає на дощ і крапель мідь, кінь, давно увічнений в камені, на площі вудила старі обгриз, тихо співає канар, і піджак наопаш на спинці стільця висить;   на давній світлині – точний образ мого батька, що вже помер, Боже, спекотного липневого дня 2002 ...

 
9 травня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, журнал «Київ», №3-4, 2018

  *** Збігло ще кілька день, поки не викрилася його відсутність –  була подорож і затишне млосне кипіння блискучої глиці, у згадках повільно добігав кінця короткий дощовий день, та він північному вітру підставляв одухотворене обличчя, де надвечір у глибочезному колодязі сяяв умитий місяць; ніч сховала гніздо сизого голуба в намоклу основу листя, чоловік усе життя долав залежність од власної тіні, ...
 
22 квiтня 2018В'ячеслав Гук
категорії: новина

В’ячеслав Гук, вірш, «Українська літературна газета», 8(222)

*** Він любив дивитись, як починало світати над морем, де усвідомлення життя живої матерії відбувалося завчасу, завше намагався чути жаль, бути там, де не було людей, та зрозуміти потворність смерті й осягнути життя красу,   де в мертвій душі жила вбога пристрасть завітрених губ, та, що без угаву марнувалася, помалу сходячи нанівець,  колись його тіло вирубав із криги згорьований льодоруб, ...

previosСторінки: 21123456...192021next
← Ctrl         Ctrl →