Юлія ГУк (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. ПЛЯЖ У ВЕРЕСНІ
Дана (анонімно) ↓
В’ЯЧЕСЛАВ ГУК. Нові вірші. FRANZ KAFKA IS DEAD
Олена Швець (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. Норвезька письменниця HERBJØRG WASSMO.
Василь (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. Роман "Синдром дитячих спогадів", 2008.
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ - ОБКЛАДИНКА_ГУК_28_03_13_1
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. КРИМСЬКІ ЕЛЕГІЇ. ПОЕЗІЯ
В'ячеслав Гук ↓
НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ В БОЛГАРІЇ
В'ячеслав Гук ↓
В'ячеслав Гук. САКИ. Поезія
Тетяна (анонімно) ↓
В'ячеслав Гук. САКИ. Поезія
ФОТОКАРТКА: АНДРІЙ БЄЛИЙ Паяц, пустун, шукач, пташиний галас – ти був завжди в польоті – сонцем зранку, теплом серпневим усмішка зосталась в душі твоїй, де стигле поле маку. Де перший цвіт, що навесні багряний. і краплі рос, і вогкий вітер з саду, і дотик крил, що розмикає грані, й лазур небес, ясніша від смарагда. Де відображення ...
САМОТА: ILMA RAKUSA Пальці стискають виделку, – але в руці відчуваєш чомусь не напружений шал металу, а синє лезо, що притаманне пружній ріці, як холод вогкого ранку, відданий на поталу. Колишня спека вже не породжує суховій, минає літо, навмання стоншуючи бадилля, і голос здається зайвим, залишаючись біля слухавки, – взагалі не відбившись у ній. І знову відстежуєш ...
В’ячеслав Гук ФАЛЬДБАККЕН I often wonder who will be the last person to see me alive… Nicole Krauss Поема природа людських взаємин залишається за межею нашої уяви і розуміння це нагадує відкрите для загального огляду вишкварене випалене витравлене у кислоті тіло в анатомічній майстерні коли з-під тонкої шкіри видалили все зайве навіть ознаку зліпок голос розрізаної душі тогідь хтось ...
В’ячеслав Гук ДЕНІЗІ ЛЕВЕРТОВ Білченя з відірваною головою закривавило газонну траву, кров невпинно витікала із жил синюватих, щохвилини її ставало дедалі більше і більше, здавалося, вона може утворити велике озеро, з якого питимуть уночі перелітні канадські гуси. Сад дичавів. Чай охолов у розставлених чашках, на терасу подали кекси до раннього ланчу, свіжі троянди пахли росою і сходом літнього ...
ГУҐО СІМБЕРҐ Ти зможеш жити – без душі, без крил, на іподромі – кінь зламає шию, і ниткою – до сліз тебе прошиє все, що збіжить водою, що любив. Так згасне на воді незримий птах у вирі – снів, у дужій круговерті, і так живі – вже не бояться смерті, тому що лишаться у пам’яті, в віках. Так дерево зростає ...
В’ЯЧЕСЛАВ ГУК (нові вірші) FRANZ KAFKA IS DEAD По губах він читає слова, зміст яких, як завжди, незрозумілий йому, чоловіку, вирваному з буденного плину життя раптово; у далечині берег річки хитається, наче човен на хвилях білий, і сіра мертва рибна вода ранить лезом борлак, розриває горло навпіл, ніби від тих обережних слів, промовлених у вигнанні, залежить надто ...
