категорії: новина

В'ячеслав Гук. Вільям Шекспір. СОНЕТ 60

теґи: Гук, Шекспір, сонет

 

В’ячеслав Гук

 

переклад із англійської

 

Вільям Шекспір

 

СОНЕТ 60

 

Як гальку берега змиває пристрасть хвиль –

До скону квапляться хвилини наші так,

В колишнім – відбирають решту сил,

Майбутнє зроджують у вимірах атак.

 

Де народивсь – там світло є тобі,

Що стигне тяжко, нагнітає жар,

Та, попри славу, взяту в боротьбі, –

Руйнує час цей благодатний дар.

 

Час губить свіжість молодості враз,

Пожадно їсть усе, чим досі жив,

Красуню залишає без прикрас,

Він серп, що відбирає зерна в жнив.

 

Але мій вірш – зостанеться в віках,

Рука часу не зробить з нього прах!

 

SONNET 60

Like as the waves make towards the pebbled shore,
So do our minutes hasten to their end;
Each changing place with that which goes before,
In sequent toil all forwards do contend.
Nativity, once in the main of light,
Crawls to maturity, wherewith being crown'd,
Crooked elipses 'gainst his glory fight,
And Time that gave doth now his gift confound.
Time doth transfix the flourish set on youth
And delves the parallels in beauty's brow,
Feeds on the rarities of nature's truth,
And nothing stands but for his scythe to mow:
   And yet to times in hope my verse shall stand,
   Praising thy worth, despite his cruel hand.

 

Всі права застережені.